Остання неділя травня стала й останньою в рядах Недільної Школи для певної групи вже молодих хлопців та дівчат, яких ви бачите на фото. Вони попрощалися з недільною школою, провівши 12 цікавих років, та помандрували в більш доросле життя. І як ви здогадалися – наш репортаж присвячений саме цим чудовим вже екс-школярам.
На початку вересня 2010 року сформувався новий клас, де були наймолодші хлопчики і дівчатка. Їм було лише по 4 рочки, а комусь із них, можливо, й тих не було. Але їх татусі та матусі привели до класу, на навчання Божій науці. Першими вчителями, з якими познайомились дітки, були Костюк Олена та Поріцька Наталя, яка на той час сама ледве закінчила недільну школу. Але Бог закликає служити діткам і в такому молодому віці, тому це нормальна практика.
Того часу сформувався досить великий клас. Більше тридцяти діток було занесено до шкільного журналу відвідувань, і постійно уроки відвідувало не менше 25 хлопчиків і дівчаток. І просто уявіть, наскільки кожне дитя було протягом всього часу особливим. Кожен по-своєму унікальним. Як пригадують вчителі, кожна дитина чимось своїм виділялася на фоні інших. Хтось найкраще співав, а хтось гарно грав на скрипці. Інший учень вправно грав вже на трубі, а хтось дуже гарно малював. Інші діти були кмітливими в декламуванні віршів, слів з Біблії, або просто в цитуванні вчителів. Хлопчики себе вправно проявляли в спортивних змаганнях тощо.
З настанням війни в 2014 році на території країни, увесь клас разом з вчителями долучився до волонтерської роботи. В той час, коли багато поранених військових лікувалися в місцевому госпіталі, дітвора їм готувала смаколики, різні листівки, з побажаннями як найшвидшого одужання. Малювали малюнки, виготовляли поробки та сувеніри. Такий труд не пройде намарно, і зараз ці вже дорослі хлопці та дівчата бачать всі події, що відбуваються в нашій країні, дорослими очима, та можуть допомагати військовим нашим й надалі, хто чим зможе. Навіть просто молячись за усіх хоробрих воїнів.
В навчальному процесі учні цього класу мали можливість і служити церкві. Приймали участь в зібраннях, читаючи вірші та співаючи пісень, відвідували стареньких дідусів і бабусь, тішачи їх своїми голосами та щирими оченятами, та відкритими сердечками до милосердя. Не забували майбутні випускники і про власне дозвілля. Вони гуляли по місту, мали екскурсії по підприємствах нашого міста, обідали в піцетаріях та просто весело проводили час.
Не можемо собі дозволити того, щоб не згадати і про певні зміни і у вчительському складі. Свого часу до навчального процесу долучалася сестра Бондарчук Людмила Миколаївна, а також сестра Ліваковська Лариса, яка разом з сестрою Наталею, яка свого часу вийшла заміж і змінила прізвище на Савченко, випускали клас з недільної школи.
Час швидко промайнув, і вчорашні маленькі першачки подорослішали, та стали прекрасною молоддю. Приємно спостерігати було викладачам, як бешкетники ставали відповідальними, а сором’язливі – впевненими у своїх вміннях та силах. Сильніші дітки допомагали слабшим тощо. І через 12 років, які швидко промайнули, вчорашні чотирирічні дітки вже отримали дипломи про закінчення навчання в Недільній Школі, потиснули руки пасторам церкви і директору навчального закладу, і рухаються далі тими стежинами, які приготував для кожного з них Господь. Нехай Господь благословить прекрасних випускників, а ми будемо їх підтримувати і допомагати. І молитися, щоб хтось із них приймав естафету, і долучався до викладацького колективу недільної школи.
Фотографії з випуску та архівні фото:
{phocagallery view=category|categoryid=473|limitstart=0|limitcount=0}