Сьогодні, у міжнародний день молоді, дозвольте поділитися з вами думками на «молодіжну тему». У минулому дописі ми побачили, що молоді християни сьогодні мають певні особливості характеру та сприйняття світу. Багато із них знаходяться на етапі заснування свого християнського світогляду. Юнаки та дівчата тільки вчаться боротися зі спокусами, долати негарні звички та довіряти своє життя Спасителю. І в цьому процесі вони роблять помилки, падають, бунтують, розчаровуються і т.п. Їм потрібна допомога. Їм потрібен вплив більш досвідчених християн. Але впливати на молодь не так і просто.
Досить часто старші християни, побачивши, що молода людина робить щось не так, підходять і роблять зауваження (часто досить емоційно). Коли я був юним, серед молоді це називали "знімати стружку". Здебільшого, такий підхід не має успіху. Він призводить до збільшення прірви між поколіннями і закам’янілості молодого серця. Але є біблійний шлях. Щоб його побачити, пропоную подивитися на невеличкий лист апостола Павла до Филимона.
Коротка передісторія до цього листа. У Филимона був раб, Онисим, який втік, і, скоріш за все, щось поцупив у свого хазяїна. Але згодом Онисим зустрів Павла та увірував у Христа. І тепер Павло хоче примирити Филимона з Онисимом. Дуже цікаво, як саме Павло це робить. Будучи Апостолом, він зазначає, що "маю велику відвагу в Христі подавати накази тобі про потрібне" (8-й вірш). Це був Павло, який на той момент вже заснував безліч церков, витерпів багато страждань за Христа і мав величезний вплив на всіх християн. І якби він наказав Филимонові прийняти Онисима, той би так і зробив, бо Павло був "пересвідчений про слухняність" Филимона (21-й вірш). Але Павло обирає інший шлях. "...більше з любови благаю", пише він (9-й вірш) "коли маєш за друга мене, то прийми його, як мене" (17-й вірш). Взагалі по своєму стилю це маленьке послання абсолютно не схоже на список вказівок, наказ чи якусь інструкцію. Це дружній лист, заклик до серця Филимона простити тепер вже брата і прийняти його, а за необхідності і відпустити, щоб той служив Павлу. І апостол знає, що Филимон зробить навіть більше того, що він просить (21-й вірш).
Отже, Павло нас навчає, що який би у нас не був великий духовний багаж, найефективнішим методом впливу завжди є дружні стосунки. А стосунки це завжди зацікавленість в людині та бажання їй добра. Так, молодь відрізняється, так, молодь може робити витівки, які старшим зовсім не подобаються. Але найкращим виходом в таких ситуаціях це не "зняти стружку", а по батьківськи поцікавитись, помолитись, дати пораду з любов'ю.
Нехай Бог благословить нас будувати в нашій церковній спільноті стосунки в любові!