У християнському календарі найбільшою подією лютого є свято Стрітення. Але сьогодні наша розповідь про іншу дату - «День святого Валентина», що є дуже популярним святом в сучасній західній культурі. Щоправда, частіше його називають «Днем закоханих». Серед християн є різні думки щодо цієї події – від стриманої байдужості, як і до інших світських свят, до різко негативного ставлення. То ж спробуємо розібратися, звідки взялося це свято, і до чого тут Валентин та кохання?

Добре відомо, що під час різдвяних та новорічних свят люди найчастіше бажають один одному здоров’я. І справді, гарне здоров’я є великою цінністю для кожного з нас. Отже, після певної перерви ми продовжуємо цикл публікацій щодо серцево-судинних хвороб, їх запобігання та лікування. У першій частині ми говорили про те, що серце – це надзвичайно чудовий орган, подарований людині Творцем, а також про те, як важливо дбати про нього та бути уважними до проблем із серцево-судинною системою. Сьогодні розглянемо деякі «міфи» - хибні уявлення щодо серцевих хвороб, які нам досить часто доводиться чути від пацієнтів.

Дорогий читачу, можливо, ти сьогодні вже втомився від «меча» постійної відповідальності. У твоїй голові кубляться думки про роботу, їжу, одяг, стосунки з родичами, сусідами, пунктуальність та необхідність зробити те чи інше. А може тобі дошкуляє ще й така думка: «що про мене подумають інші?». Все це не особливість сьогодення, з такими тривогами боролися люди всіх поколінь. Нам хотілося б позбутися цих думок, цієї постійної відповідальності. І дитина Божа, яка вірить у всемогутність і турботу свого Отця, завжди нагадує собі слова Господа Ісуса: «Отож, не журіться, кажучи: Що ми будемо їсти, чи: Що будемо пити, або: У що ми зодягнемось? Бож усього того погани шукають; але знає Отець ваш Небесний, що всього того вам потрібно» (Матвія 6:31-32).

Як відомо, християни різних конфесій святкують таке важливе свято як Різдво Христове у різні календарні дати. Вважають, що «західний» світ (католики, протестанти та деякі православні церкви) відзначає день Різдва 25 грудня, а «східні» християни (інші православні церкви та українські греко-католики) - 7 січня. Цього року і наша церква разом з усім євангельсько-баптистським братством вирішила відзначати Різдво саме 25 грудня. Але чому ж виникла така різниця у традиціях? І яку дату слід вважати правильною?

Ми зустрічаємо новий 2023 рік, і для багатьох це особливий час для аналізу свого життя у минулому та складання планів на майбутнє. Окрім якихось життєвих цілей та досягнень важливо ставити перед собою також певні духовні виклики. Особисто для мене однією з таких цілей є читання всієї Біблії за рік. Закликаю і вас, дорогі друзі, приєднатися до цього виклику, а нижче спробую пояснити, чому це так важливо.

Як правило, наприкінці року всі колективи (компанії, організації, церкви тощо) підбивають підсумки та розповідають про те, що встигли зробити за поточний рік. Схожим звітом бажаємо поділитися з вами по медіаслужінню нашої церкви. Також спішимо анонсувати, що в другій частині плануємо розповісти про медіакоманду, щоб ви знали, хто трудиться для вашої користі та за кого треба молитися, щоб ця важлива праця продовжувалася.

Нещодавно вулиця Максимовича, по якій знаходиться вінницька церква "Дім Євангелія", була перейменована на вулицю "Праведників Світу". Звучить досить гарно, до того ж тема праведності близька всім віруючим. Приємно, коли Дім молитви має адресу, в якій використані біблійні терміни.

У вересні в церквах нашого братства та багатьох інших євангельських конфесій відзначають День подяки або Свято Жнив. На урочистих богослужіннях у цей день віруючі дякують Богові за зібраний врожай, рясні благословення та щоденну турботу. Ця добра традиція заснована на старозавітній заповіді Господа ізраїльському народові: «Будеш дотримувати… свято жнив первоплоду праці твоєї, що сієш на полі. І свято збирання при закінченні року, коли ти збираєш з поля працю свою» (книга Вихід 23:15-16).