Вітання усім Вам, дорогі брати та сестри! Вітання вам від усієї команди медіа служіння. Промайнув перший місяць стартової, напруженої роботи з організації усіх процесів нашого медійного служіння. Воно, знаєте, як оте зерно пшениці, яке, лише нещодавно посіяне, впало в підготовлений ґрунт, почало проростати, і ледве-ледве пробилося тоненьким стебельцем з-під землі та тягнеться до сонечка, щоб проростати та зростати. Так і ми. Плоди нашої праці ще ледве видно, але робота триває. Але зараз ми не про медіа служіння, і точно не про агрономію. «То ж про що ти, авторе?» - запитаєте ви.

Привіт вам усім, дорогі брати та сестри. Мав роздуми над питанням, яке мені задали побратими, дізнавшись, що я християнин. Чи дозволяє мені моя віра брати до рук зброю?

Я не маю на увазі - "чи потрібна церкві молодь" (авжеж, всі згодні, що потрібна). Йдеться про те, чи потрібно служіння молоді в церкві якось окремо виділяти? На перший погляд, в Біблії не згадується окреме служіння молодим людям. Проповідь Євангелія в ті часи направлялася до всіх, незалежно від віку.

Вітаю вас, брати та сестри. Мене звати Сергій, мені 33 роки. Хочу поділитися з вами переживаннями та змінами, які прийшли в моє життя після 24.02.2022 р. Прийшла війна в нашу країну, змінивши кожного з нас. Мене призвали стати на захист нашої країни, і переді мною постало складне запитання — як діяти, особливо коли ти християнин. Брати зброю чи не брати? Що робити, коли ворог нищить наші будинки, наших людей, нашу землю...?