П'ятниця 14 грудня 2018
Бо так сильно полюбив Бог цей світ, що віддав Свого Єдиного Сина заради того, щоб кожен, хто в Нього вірує, не був загублений, а здобув вічне життя (Івана 3:16)

Церква святкувала 60-ліття хорового служіння

«Господь моя сила та пісня» Пс. 117:14

Вінницька церква ЄХБ «Дім Євангелія» 26 травня 2013 року святкувала особливо радісну подію — 60-ліття хорового служіння. В ювілейному зібранні брав участь об'єднаний хор церкви. Понад 100 співаків під керівництвом диригентів В.О. Осташко, В.В. Пономарьова, В.П. Щетиніної та Т.В. Александрук з особливим натхненням прославляли Господа Бога.

На святі також звучав чарівний спів дитячого хору на чолі з регентом Т.В. Тананіною. Участь діток прикрасила ювілей особливою теплотою та щирістю. Разом з хорами урочистість Богослужінню надавав симфонічний оркестр, диригенту якого, В.О. Осташко, в переддень свята теж виповнилося 60 років.

З привітальним словом та з євангельською проповіддю до присутніх звернулися пастор помісної церкви І.Б. Мазур та старший пресвітер по Вінницькій області Л.П. Почапський. Вони спрямовували увагу слухачів на біблійну історію хорового співу та на важливість цього служіння в теперішньому житті церкви.

Окрім того наголошувалося, що хорове служіння Богові бере свій початок на землі і матиме безкінечне продовження на Небесах, де звучатиме «нова пісня» хвали та поклоніння Господу.

Серед численних поздоровлень особливо зворушливим було відео привітання учасникам ювілею колишньої хористки з 1953 року Галини Григорівни Василенко. Дякуючи Богові, на сьогодні їй виповнилося 88 років життя та 70 років слідування за Господом. Слова Галини Григорівни глибоко проникали в серця присутніх, бо були наповнені щирою любов'ю та палким закликом до благоговійного служіння Богові.

Святкове зібрання, яке тривало 3 години, залишило добрий слід в серцях та душах віруючих. А ще воно об'єднало присутніх в спільному Богопоклонінні Всевишньому за всі Його добродійства в минулому та теперішньому.

***

Окремо потрібно зупинитися на історії хорового служіння церкви «Дім Євангелія». Олександр Володимирович Козубовський, ведучий урочистого зібрання, підготував дуже цінний історичний матеріал, уривки якого пропонуємо нашим читачам.

Захарчук Іван С...
Отож, Вінницькому хору — 60, але його повна історія розпочалася значно раніше. В 1910 році у Вінниці був побудований досить великий, на 1000 місць, міський театр (сьогодні це муздрамтеатр ім. Садовського). В 1921 році на запрошення дирекції театру до Вінниці приїжджає молодий, але вже відомий своїми талантами композитор та диригент Іван Степанович Захарчук.

Однак, його праця на сцені була недовгою. Господь приготував для нього кращу дорогу. Зустріч з віруючими, зокрема з першим пресвітером Вінницької баптистської церкви Францем Антоновичем Жадкевичем, повністю змінила життя театрального диригента. Після навернення Іван Степанович присвячує свої таланти на служіння Господу, Який щедро його благословляє.

Незабаром у Вінницькій общині ним був організований невеликий, але співучий хор. Окрім того братом Захарчуком в 1926 році були відкриті окружні регентські курси. І цього ж року у Харкові був виданий перший нотний збірник псалмів християнських поетів та композиторів. В ньому серед інших друкуються 12 творів І.С. Захарчука. Ось деякі з них: «Господь - скеля моя», «Плачте очі, лийтесь сльози», «Коли твоє серце від мук заболить» та інші.

Гонтаренко Петр...
В 1928-30 роках вінницьким хором керував випускник окружних регентських курсів Петро Гонтаренко – внучатий племінник відомого всеукраїнського євангельського діяча 19 століття І.Г. Рябошапки. Згодом брат Гонтаренко був репресований і отримав 10 років ув'язнення в радянських таборах.

Цікаво, що й досі жива одна хористка вінницького хору 1929 року. Це Діана Францівна Карпова (Жадкевич), яка з 1947 року проживає в Австралії. 15 січня їй виповнилося 98 літ!

Після страшних репресій та воєнного лихоліття, в 1945 році була знову офіційно відкрита Вінницька церква ЄХБ, а вже в наступному році на її Богослужіннях чувся хоровий спів. Однак, той хор, яким керував пресвітер-регент Михайло Онуфрійович Лозовський, проіснував всього 2 роки.

Гончаренко Феді...
На початку 50-х років на запрошення старшого пресвітера по Вінницькій області Павла Самойловича Лісовенка, до Вінниці зі Львову на постійне місце проживання переїжджає регент Федір Митрофанович Гончаренко. Разом з ним приїхали дружина і п'ять маленьких дітей.

За плечима брата було навчання на регентських курсах, а також регентська праця у Львівській церкві. А ще у свій час Гончаренко відбув 2 роки ув'язнення за відмову взяти зброю під час війни і побував у німецькому полоні.

Хор 1953 року у...
Незважаючи на безліч труднощів, Федір Митрофанович активно включився в церковну працю, і вже навесні 1953 року у Вінниці прославляли Бога 29 співаків новоутвореного церковного хору.

Різними були зовнішні та внутрішні обставини життя церкви, але спів для слави Божої з того часу не припинявся. І саме ювілей цього хору святкувала Вінницька церква 26 травня 2013 року.

«Не нам, Господи, не нам, але Йменню Своєму дай славу за милість Твою, за правду Твою» Пс.115:1.

Олександр Козубовський.


Дивіться також:

Якщо ви знайшли на сайті помилку, виділіть її та натисніть Ctrl + Enter
Система Orphus