Я радий, що взяв із собою невелику синеньку книжечку Євангелії, і вона зі мною в усіх боях! Коли є можливість, саме там шукаю спокій і підтримку; то є живе Боже Слово, яке мене підбадьорює тут і дає сил вірити й рухатись далі. Хоч як важко не було б, я вірю, що скоро усе скінчиться і ми повернемося додому.
Ось Слово з Євангелії від Луки, яке надихнуло мене нещодавно: "А чи ж Бог в оборону не візьме обраних Своїх, що голосять до Нього день і ніч, хоч і бариться Він щодо них? Кажу вам, що Він їм незабаром подасть оборону! Та Син Людський, як прийде, чи Він на землі знайде віру?..." (Луки 18:7-8)
Прочитавши цю притчу з першого вірша, я почав зі всією, можливо, для когось наївною, довірою, не втомлюючись, звертатися до Бога у молитвах про перемогу і закінчення війни.
Ми втомилися від війни, але давайте не втомлюватись турбувати Бога своїми молитвами!!!
Дякую і вам, брати та сестри, за молитви, хто згадує за нас. Ваша підтримка дуже відчутна. Молімося, і так переможемо!
