Матф. 6:12
І прости нам довги наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим.
19.12.2010
19.12.2010
Рим. 2:17-29
Псалом 102
1 Благослови, душе моя, Господа, і все нутро моє святе Ймення Його!
2 Благослови, душе моя, Господа, і не забувай за всі добродійства Його!
3 Всі провини Твої Він прощає, всі недуги твої вздоровляє.
4 Від могили життя твоє Він визволяє, Він милістю та милосердям тебе коронує.
5 Він бажання твоє насичає добром, відновиться, мов той орел, твоя юність!
6 Господь чинить правду та суд для всіх переслідуваних.
7 Він дороги Свої об'явив був Мойсеєві, діла Свої дітям Ізраїлевим.
8 Щедрий і милосердний Господь, довготерпеливий і многомилостивий.
9 Не завжди на нас ворогує, і не навіки заховує гнів.
10 Не за нашими прогріхами Він поводиться з нами, і відплачує нам не за провинами нашими.
11 Бо як високо небо стоїть над землею, велика така Його милість до тих, хто боїться Його,
12 як далекий від заходу схід, так Він віддалив від нас наші провини!
13 Як жалує батько дітей, так Господь пожалівся над тими, хто боїться Його,
14 бо знає Він створення наше, пам'ятає, що ми порох:
15 чоловік як трава дні його, немов цвіт польовий так цвіте він,
16 та вітер перейде над ним і немає його, і вже місце його не пізнає його...
17 А милість Господня від віку й до віку на тих, хто боїться Його, і правда Його над синами синів,
18 що Його заповіта додержують, і що пам'ятають накази Його, щоб виконувати їх!
19 Господь міцно поставив на Небі престола Свого, а Царство Його над усім володіє.
20 Благословіть Господа, Його Анголи, велетні сильні, що виконуєте Його слово, щоб слухати голосу слів Його!
21 Благословіть Господа, усі сили небесні Його, слуги Його, що чините волю Його!
22 Благословіть Господа, всі діла Його, на всіх місцях царювання Його! Благослови, душе моя, Господа!
Луки 17:11-19
Історія про одного з 10 прокажених, який вернувся віддати подяку Ісусу, та отримав по вірі крім зцілення ще й спасіння.
Як не впасти у спокуси:
1. Не бути самовпевненим, але покладатися на Бога
2. Пильнувати, а не спати
3. Молитися, щоб Бог дав сили в боротьбі і поміг покорятися волі Божій
4. Не приймати думок від лукавого
1 Кор. 10:1-7
Вихід 32
Від Матвія, 26 розділ:
17. А першого дня Опрісноків учні підійшли до Ісуса й сказали Йому: Де хочеш, щоб ми приготували пасху спожити Тобі?
18. А Він відказав: Ідіть до такого то в місто, і перекажіть йому: каже Вчитель: час Мій близький, справлю Пасху з Своїми учнями в тебе.
19. І учні зробили, як звелів їм Ісус, і зачали пасху готувати.
20. А коли настав вечір, Він із дванадцятьма учнями сів за стіл.
21. І, як вони споживали, Він сказав: Поправді кажу вам, що один із вас видасть Мене…
22. А вони засмутилися тяжко, і кожен із них став питати Його: Чи не я то, о Господи?
23. А Він відповів і промовив: Хто руку свою вмочить у миску зо Мною, той видасть Мене.
24. Людський Син справді йде, як про Нього написано; але горе тому чоловікові, що видасть Людського Сина! Було б краще йому, коли б той чоловік не родився!
25. Юда ж, зрадник Його, відповів і сказав: Чи не я то, Учителю? Відказав Він йому: Ти сказав…
26. Як вони ж споживали, Ісус узяв хліб, і поблагословив, поламав, і давав Своїм учням, і сказав: Прийміть, споживайте, це тіло Моє.
27. А взявши чашу, і подяку вчинивши, Він подав їм і сказав: Пийте з неї всі,
28. бо це кров Моя Нового Заповіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів!
29. Кажу ж вам, що віднині не питиму Я від оцього плоду виноградного аж до дня, коли з вами його новим питиму в Царстві Мого Отця.
30. А коли відспівали вони, то на гору Оливну пішли.
Від Матвія 5:38-41
38. Ви чули, що сказано: Око за око, і зуб за зуба.
39. А Я вам кажу не противитись злому. І коли вдарить тебе хто у праву щоку твою, підстав йому й другу.
40. А хто хоче тебе позивати й забрати сорочку твою, віддай і плаща йому.
41. А хто силувати тебе буде відбути подорожнє на милю одну, іди з ним навіть дві.
Що Ісус Христос говорить про ставлення до зла:
- Не противитися злому;
- Не мстити за себе;
- Не доводити свою правоту;
- Робити більше ніж просять.
2 Кор. 4:8
У всьому нас тиснуть, та не потиснені ми; ми в важких обставинах, але не впадаємо в розпач.
Поради як не впадати або виходити з розпачу:
- Нести всю свою журбу до Господа (1 Петра 5:7).
- Дивитися на героїв віри (наприклад, на Йова).
- Пам'ятати, що є люди, яким важче ніж нам.
- Мати підтримку віруючих (2 Кор 1:3-4).
Місця з Біблії, використанні у проповіді:
21. Петро приступив тоді та запитався Його: Господи, скільки разів брат мій може згрішити проти мене, а я маю прощати йому? Чи до семи раз?
22. Ісус промовляє до нього: Не кажу тобі до семи раз, але аж до семидесяти раз по семи!
23. Тим то Царство Небесне подібне одному цареві, що захотів обрахунок зробити з своїми рабами.
24. Коли ж він почав обраховувати, то йому привели одного, що винен був десять тисяч талантів.
25. А що він не мав із чого віддати, наказав пан продати його, і його дружину та діти, і все, що він мав, і заплатити.
26. Тоді раб той упав до ніг, і вклонявся йому та благав: Потерпи мені, я віддам тобі все!
27. І змилосердився пан над рабом тим, і звільнив його, і простив йому борг.
28. А як вийшов той раб, то спіткав він одного з своїх співтоваришів, що був винен йому сто динаріїв. І, схопивши його, він душив та казав: Віддай, що ти винен!
29. А товариш його впав у ноги йому, і благав його, кажучи: Потерпи мені, і я віддам тобі!
30. Та той не схотів, а пішов і всадив до в'язниці його, аж поки він боргу не верне.
31. Як побачили ж товариші його те, що сталося, то засмутилися дуже, і прийшли й розповіли своєму панові все, що було.
32. Тоді пан його кличе його, та й говорить до нього: Рабе лукавий, я простив був тобі ввесь той борг, бо просив ти мене.
33. Чи й тобі не належало змилуватись над своїм співтоваришем, як і я над тобою був змилувався?
34. І прогнівався пан його, і катам його видав, аж поки йому не віддасть всього боргу.
35. Так само й Отець Мій Небесний учинить із вами, коли кожен із вас не простить своєму братові з серця свого їхніх прогріхів.
(Від Матвія 18:21-35)
33. А коли прибули на те місце, що звуть Череповище, розп'яли тут Його та злочинників, одного праворуч, а одного ліворуч.
34. Ісус же промовив: Отче, відпусти їм, бо не знають, що чинять вони!… А як Його одіж ділили, то кидали жереба.
(Від Луки 23:33,34)
11. І пішов Елкана до Рами, до дому свого. А той отрок служив Господеві при священикові Ілії.
12. А сини Ілія були люди негідні, вони не знали Господа,
13. ані звичаю священичого з народом. Коли хто приносив жертву, то, як варилося м'ясо, приходив священиків слуга, а в його руці тризубе видельце.
14. І він із грюкотом стромляв до мідниці, або до кітла, або до горшка, або до горняти, і все, що витягне видельце, священик собі брав. Так вони робили всьому Ізраїлеві, що приходив туди до Шіло.
15. Також поки палили лій, то приходив священиків слуга, та й говорив до чоловіка, що приносив жертву: Дай м'яса на печеню для священика, бо він не візьме від тебе м'яса вареного, а тільки сире!
16. А як той чоловік відповідав йому: Нехай перше спалять і той лій, а ти потім візьми собі, скільки буде жадати душа твоя! А той говорив: Ні, таки зараз давай! А коли ні, візьму силою!
17. І був гріх тих юнаків дуже великий перед Господнім лицем, бо ті люди безчестили Господню жертву.
18. А Самуїл служив перед Господнім лицем. Отрок був оперезаний лляним ефодом.
19. А малу верхню одежину робила йому його мати, і приносила йому з року на рік, коли приходила з своїм мужем приносити річну жертву.
20. А Ілій поблагословив Елкану й його жінку та й сказав: Нехай Господь дасть тобі нащадків від цієї жінки, за відданого, що Господь узяв. І пішли вони на місце своє.
21. І Господь згадав про Анну, і вона завагітніла, та й породила трьох синів та дві дочки. А отрок Самуїл ріс із Господом.
22. А Ілій був дуже старий. І почув він усе, що сини його роблять усьому Ізраїлеві, і що вони злягаються з жінками, які відбувають службу при вході скинії заповіту.
23. І він сказав їм: Нащо ви робите такі речі, про які я чую? Про ваші злі вчинки я чую від усього цього народу.
24. Ні, сини мої, недобра та чутка, що я чую, ви відхиляєте Господній народ від Закону!
25. Якщо хто згрішить супроти людини, то помоляться за неї перед Богом. А якщо людина згрішить супроти Господа, хто заступиться за неї? Та вони не слухали голосу батька свого, бо Господь постановив погубити їх.
26. А отрок Самуїл усе ріс, та здобував ласку як у Господа, так і в людей.
27. І прийшов Божий чоловік до Ілія, та й сказав йому: Так сказав Господь: Чи ж Я справді не об'явився домові твого батька, як були вони в Єгипті, у фараоновім домі?
28. Я вибрав його Собі зо всіх Ізраїлевих племен за священика, щоб він входив до Мого жертівника, щоб кадив кадило, щоб носив ефода перед Моїм лицем. І дав Я домові твого батька всі жертви Ізраїлевих синів.
29. Чого ж ви берете під ноги Мою жертву та Мою жертву хлібну, що Я заповів для скинії? І ти вшанував синів своїх більш, як Мене, щоб ви потовстіли від найкращих частин усякого Ізраїлевого дару перед лицем Моїм.
30. Тому то слово Господа, Бога Ізраїлевого, таке: Говорячи, сказав Я: Дім твій та дім батька твого будуть ходити перед Моїм лицем аж навіки. А тепер слово Господнє: Не буде в Мене такого, бо Я шаную тих, хто шанує Мене, а ті, хто зневажає Мене, будуть зневажені!
31. Ось приходять дні, і Я відітну рамено твоє та рамено дому батька твого, щоб не було старого в домі твоєму.
32. І побачиш біду Мого мешкання, хоч у всьому Я добре чинив Ізраїлеві, і не буде старого в домі твоїм по всі дні.
33. Я не витну в тебе всіх від Мого жертівника, щоб вибрати очі твої, і щоб зробити біль душі твоїй, та ввесь доріст твого дому повмирає в силі віку.
34. А оце тобі ознака, що прийде на обох синів твоїх, на Хофні та Пінхаса, обидва вони помруть одного дня.
35. А Я поставлю Собі священика вірного, він буде робити згідно з серцем Моїм та з Моєю душею. І Я збудую йому тривалий дім, і він буде ходити перед Моїм помазанцем по всі дні.
36. І станеться, кожен, хто полишиться в домі твоїм, прийде вклонятися йому за аґору срібла та за буханець хліба, і скаже: Долучи мене до одного з священицтв, щоб їсти кавалок хліба.
(1 Самуїлова 2:11-36)
Три принципи, як ми повинні ставитись до роботи:
1. Не лінуватися.
2. Не перевтомлюватись, а виділяти час для спілкування з Богом.
3. Найкраще виконувати ту працю, яку ми робимо.
Місця з Біблії, використані в проповіді:
6 А ми вам наказуємо, браття, Ім'ям Господа Ісуса Христа, щоб ви цуралися кожного брата, що живе по-ледачому, а не за переданням, яке прийняли ви від нас.
7 Самі бо ви знаєте, як належить наслідувати нас. Бо ми поміж вами не сидні справляли,
8 і хліба не їли ні в кого даремно, але в перевтомі й напруженні день і ніч працювали, щоб не бути нікому із вас тягарем,
9 не тому, щоб ми влади не мали, але щоб себе за взірця дати вам, щоб нас ви наслідували.
10 Бо коли ми в вас перебували, то це вам наказували, що як хто працювати не хоче, нехай той не їсть!
(2 до Солунян 3:6-10)
16 Чи не знаєте ви, що ви Божий храм, і Дух Божий у вас пробуває?
17 Як хто нівечить Божого храма, того знівечить Бог, бо храм Божий святий, а храм той то ви!
(1 до Коринтян 3:16-17)
22 Раби, слухайтеся в усьому тілесних панів, і не працюйте тільки про людське око, немов підлещуючись, але в простоті серця, боячися Бога!
23 І все, що тільки чините, робіть від душі, немов Господеві, а не людям!
24 Знайте, що від Господа приймете в нагороду спадщину, бо служите ви Господеві Христові.
(До Колоссян 3:22-24)
1. Три фактори, які впливають на те, як ми зберігаємо певну річ.
2. Що найбільше потрібно берегти?
3. Три кроки, які потрібно робити, щоб зберігати наше серце.
(Приповісті 4:23-27)
23. Над усе, що лише стережеться, серце своє стережи, бо з нього походить життя.
24. Відкинь ти від себе лукавство уст, віддали ти від себе крутійство губ.
25. Нехай дивляться очі твої уперед, а повіки твої нехай перед тобою простують.
26. Стежку ніг своїх вирівняй, і стануть міцні всі дороги твої:
27. не вступайся ні вправо, ні вліво, усунь свою ногу від зла!
Біблія багато говорить про музику і апостол Павло виділяє три категорії музичного служіння: псалми, гімни та духовні пісні.
В проповіді докладно розповідається про кожну категорію, а також робиться акцент на духовні пісні, де обговорюється якими мають бути слова, мелодія і виконавець.
Послання до Колосян 3:16
"Слово Христове нехай перебуває у вас щедро, у всякій мудрості. Навчайте і застерігайте самі себе, з вдячністю співаючи Богові у своїх серцях псалми, прославлення, духовні пісні."
Три аспекти християнського характеру:
1. Християнський характер можливий тільки через пізнання Бога (2 Петра 1:3-4).
2. Християнський характер потрібно розвивати (2 Петра 1:5-8).
З. За християнський характер ми матимемо нагороду (2 Петра 1:8б-11).
(2 Петра 1:3-11)
3. Усе, що потрібне для життя та побожности, подала нам Його Божа сила пізнанням Того, Хто покликав нас славою та чеснотою.
4. Через них даровані нам цінні та великі обітниці, щоб ними ви стали учасниками Божої Істоти, утікаючи від пожадливого світового тління.
5. Тому докладіть до цього всю пильність, і покажіть у вашій вірі чесноту, а в чесноті пізнання,
6. а в пізнанні стримання, а в стриманні терпеливість, а в терпеливості благочестя,
7. а в благочесті братерство, а в братерстві любов.
8. Бо коли це в вас є та примножується, то воно зробить вас нелінивими, ані безплідними для пізнання Господа нашого Ісуса Христа.
9. А хто цього не має, той сліпий, короткозорий, він забув про очищення з своїх давніх гріхів.
10. Тому, браття, тим більше дбайте чинити міцним своє покликання та вибрання, бо, роблячи так, ви ніколи не спіткнетесь.
11. Бо щедро відкриється вам вхід до вічного Царства Господа нашого й Спасителя Ісуса Христа.
В основу проповіді покладений вірш із Євангелії від Марка 12:30. Зокрема, пояснюється як саме ми можемо та повинні любити Господа усім серцем, душею, розумом і силою.
Використані місця:
28. А один із тих книжників, що чув, як вони сперечались, та бачив, як добре Він відповідав їм, приступив та й спитався Його: Котра заповідь перша з усіх?
29. Ісус відповів: Перша: Слухай, Ізраїлю: наш Господь Бог Бог єдиний.
30. І: Люби Господа, Бога свого, усім серцем своїм, і всією душею своєю, і всім своїм розумом, і з цілої сили своєї! Це заповідь перша!
31. А друга однакова з нею: Люби свого ближнього, як самого себе! Нема іншої більшої заповіді над оці!
32. І сказав Йому книжник: Добре, Учителю! Ти поправді сказав, що Один Він, і нема іншого, окрім Нього,
33. і що Любити Його всім серцем, і всім розумом, і всією душею, і з цілої сили, і що Любити свого ближнього, як самого себе, це важливіше за всі цілопалення й жертви!
34. Ісус же, побачивши, що розумно той відповідь дав, промовив до нього: Ти недалеко від Божого Царства! І ніхто не насмілювався вже питати Його.
(Від Марка 12:28-34)
10.Шукайте пильно того, що Господеві подобається...
(До Ефесян 5:10)
34б. Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай візьме свого хреста та й за Мною йде!
35. Бо хто хоче душу свою зберегти, той погубить її, а хто згубить душу свою ради Мене та Євангелії, той її збереже.
36. Яка ж користь людині, що здобуде ввесь світ, але душу свою занапастить?
(Від Марка 8:34-36)
20а. Ми знаємо, що Син Божий прийшов, і розум нам дав, щоб пізнати Правдивого, і щоб бути в правдивому Сині Його, Ісусі Христі.
(1 Івана 5:20)
16. Бо хто розум Господній пізнав, який би його міг навчати? А ми маємо розум Христів!
(1 до Коринтян 2:16)
20. Чи хочеш ти знати, о марна людино, що віра без діл мертва?
(Якова 2:20)
Чотири істини про поклоніння живому істинному Богу:
1. Заклик і посвята.
2. Попередження тим, хто поклоняється.
3. Причини, чому ми повинні поклонятися Господу.
4. Боже царювання.
Псалом 145:
1. Хвали, душе моя, Господа,
2. хвалитиму Господа, поки живу, співатиму Богу моєму, аж поки існую!
3. Не надійтесь на князів, на людського сина, бо в ньому спасіння нема:
4. вийде дух його і він до своєї землі повертається, того дня його задуми гинуть!
5. Блаженний, кому його поміч Бог Яковів, що надія його на Господа, Бога його,
6. що небо та землю вчинив, море й усе, що є в них, що правди пильнує навіки,
7. правосуддя вчиняє покривдженим, що хліба голодним дає! Господь в'язнів розв'язує,
8. Господь очі сліпим відкриває, Господь випростовує зігнутих, Господь милує праведних!
9. Господь обороняє приходьків, сироту та вдовицю підтримує, а дорогу безбожних викривлює!
10. Хай царює навіки Господь, Бог твій, Сіоне, із роду у рід! Алілуя!
В проповіді говориться про ознаки кінця світу, про які говорив Ісус Христос. Більш докладно сказано про війни та землетруси.
Використаний текст з Біблії:
1 І коли Він виходив із храму, говорить Йому один із учнів Його: Подивися, Учителю яке то каміння та що за будівлі!
2 Ісус же до нього сказав: Чи ти бачиш великі будинки оці? Не залишиться тут навіть камінь на камені, який не зруйнується!
3 Коли ж Він сидів на Оливній горі, проти храму, питали Його насамоті Петро, і Яків, і Іван, і Андрій:
4 Скажи нам, коли станеться це? І яка буде ознака, коли все те виконатись має?
5 Ісус же почав промовляти до них: Стережіться, щоб вас хто не звів.
6 Бо багато-хто прийдуть в Ім'я Моє, кажучи: Це Я. І зведуть багатьох.
7 І як про війни почуєте ви, і про воєнні чутки, не лякайтесь, бо статись належить тому. Та це ще не кінець.
8 Бо повстане народ на народ, і царство на царство, будуть землетруси місцями, буде голод. Це початок терпінь породільних.
Марка 13:1-8
Ездра, 7 розділ:
9 Бо першого дня місяця першого був початок виходу з Вавилону, а першого дня п'ятого місяця він прийшов до Єрусалиму, бо рука його Бога була добра на ньому.
10 Бо Ездра приготовив своє серце досліджувати Господнього Закона, і виконувати його, і навчати в Ізраїлі устава та права.
Інформація про церкву
Центральна вінницька церква євангельських християн-баптистів "Дім Євангелія"