6 грудня 2013 року віруючі Австралії провели в останню путь Діану Францівну Карпов (Жадкевич), дочку засновника Вінницької церкви ЄХБ в 1917 році Франца Антоновича Жадкевича. Всього 46 днів не дожила покійна сестра в Господі до своїх 99 років життя.

Нелегкою була її земна доля. Народилася в Сибірі, куди в 1914 році царським урядом за проповідь Євангелія було вислано на 5 років батька. Разом з чоловіком добровільно на заслання пішла його дружина Катерина, маючи на руках 1,5 річного сина Валентина і вагітна Діаною. В часи репресій Франц Антонович був арештований органами НКВД і 17 грудня 1937 року розстріляний у Києві. Залишилася дружина та 4 дітей.

{phocagallery view=category|categoryid=380|imageid=3160|float=left}Щоосені наша церква, за доброю традицією, відзначає свято Жнив. Крім старозавітнього значення, яке вчить нас за все бути вдячним Господу, це свято також має багато духовних уроків. Зокрема, на недільних богослужіннях були висвітлені такі теми:

1. Бог піклується за своє творіння та посилає нам плоди для поживи, але Він також чекає від нас духовних плодів. Найпершим плодом є покаяння у своїх гріхах та визнання Господа своїм Спасителем. Але що необхідно, щоб приносити добрі плоди? Відповідь на це записана в

{phocagallery view=category|categoryid=370|imageid=3151|float=left}У неділю, 7 липня, в нашій церкві відбулось особливо радісне богослужіння зі звершенням хрещення та Вечері Господньої. Це дві важливі постанови, які заповів Ісус Христос. Під час першої частини, святого водного хрещення, більше 40 братів і сестер засвідчили свою віру перед оточуючими та приєдналися до місцевої церкви, ставши одним цілим з тілом Христовим. Цим вони виконали слово Господнє:

«Господь моя сила та пісня» Пс. 117:14

{phocagallery view=category|categoryid=361|imageid=3137|float=left}Вінницька церква ЄХБ «Дім Євангелія» 26 травня 2013 року святкувала особливо радісну подію — 60-ліття хорового служіння. В ювілейному зібранні брав участь об'єднаний хор церкви. Понад 100 співаків під керівництвом диригентів В.О. Осташко, В.В. Пономарьова, В.П. Щетиніної та Т.В. Александрук з особливим натхненням прославляли Господа Бога.

На святі також звучав чарівний спів дитячого хору на чолі з регентом Т.В. Тананіною. Участь діток прикрасила ювілей особливою теплотою та щирістю. Разом з хорами урочистість Богослужінню надавав

{phocagallery view=category|categoryid=358|imageid=3133|float=left}У неділю, 12 травня, на ранковому служінні взяли участь випускники двох класів недільної школи. Тема їхньої програми була: "Господь — моє спасіння". Як зазначив директор недільної школи, Бог є джерелом прощення, уповання, надії та ми повинні вчитися довіряти Йому.

До речі, ще на початку навчального року був взятий за основу вірш 1-е Петра 1:16 "Будьте святі, Я бо святий!" та учні з вчителями впродовж року намагалися досягти цієї мети.

В суботу, 6 квітня, в нашій церкві відбулася обласна молодіжна конференція на тему "Куди йде людство". Ціллю конференції було не тільки донесення інформації про історію і перспективи людства, але й щоб кожний слухач міг задуматись про своє особисте життя. Адже вічність людини залежить не від історії всього людства, а від того, куди йде особисте життя людини.

На зустріч з молоддю був запрошений Керівник Апологетичного центру ВСЦ ЄХБ Володимир Михайлович Хміль. Брат у своїй лекції висвітлив серйозну тему, яка

У неділю, 31 березня, на ранковому богослужінні взяли участь глухі і слабочуючі. Брати і сестри з нашої та одеської церков прославили Господа співом, віршами, свідченням і проповідями.

Також група глухих і слабочуючих провели євангелізаційне зібрання у Вищому професійному училищі № 4, куди прийшло близько 100 студентів та вчителів. Просимо молитися, щоб слово, яке було почуте, могло принести плід і люди могли прийняти Ісуса Христа, як свого особистого Спасителя.

У неділю, 10 березня, на вечірньому богослужінні нас відвідав молодіжний хор з центральної хмельницької церкви "Дім Євангелія". Вранці гості служили в церкві "Вефіль".

• Інформація про відвідування від гостей (у новому вікні)
• Аудіозапис богослужіння
• Фотографії

Мир, радість, дружелюбність, любов, прощення — це лише частинка тієї благодаті, яку дарує нам Ісус Христос. Віруючі люди добре це знають і безмежно вдячні нашому Господу за такі чудові подарунки. Але чомусь часто ми тримаємо це в собі, наче дорогоцінний скарб, і не бажаємо ні з ким ділитися. Є багато причин, чому ми так чинимо, але потрібно також пам'ятати й про те, що розповсюдження Євангелії є основним дорученням, яке залишив нам Ісус Христос. “Отримуєш, щоб віддавати” - саме такою була

«Він тепер молиться» (Дії 9:11). Таке свідоцтво про Савла, який увірував в Ісуса, почув учень, що проживав в Дамаску по імені Ананія, якому було доручено зцілити Савла від сліпоти, хрестити його і направити в служінні. На жаль, подібне свідоцтво не часто можна почути про сучасних християн, а тим більше про віруючу молодь. На фоні ліберального християнства, що розширює свої володіння, молитва для одних стає формальною традицією, а для інших -