Дорогий читачу, можливо, ти сьогодні вже втомився від «меча» постійної відповідальності. У твоїй голові кубляться думки про роботу, їжу, одяг, стосунки з родичами, сусідами, пунктуальність та необхідність зробити те чи інше. А може тобі дошкуляє ще й така думка: «що про мене подумають інші?». Все це не особливість сьогодення, з такими тривогами боролися люди всіх поколінь. Нам хотілося б позбутися цих думок, цієї постійної відповідальності. І дитина Божа, яка вірить у всемогутність і турботу свого Отця, завжди нагадує собі слова Господа Ісуса: «Отож, не журіться, кажучи: Що ми будемо їсти, чи: Що будемо пити, або: У що ми зодягнемось? Бож усього того погани шукають; але знає Отець ваш Небесний, що всього того вам потрібно» (Матвія 6:31-32).