Сергій

Сергій

Субота, 10 вересня 2022 18:10

Порада та заклик з передової

Війна триває у нашій країні вже більше ніж півроку, і багато хто втомився вже від усіх цих подій. Після перегляду новин складається враження, ніби немає закінчення війни й перемоги не видно. Можливо, хтось уже до цього всього звик, пристосувався і не хоче помічати, що йде війна!

Особисто я і багато хлопців та дівчат, які стоять на захисті країни, хотіли б закінчення цієї страшної війни. Інколи повертаєшся з важких боїв, а дехто із тих, з ким ти йшов, назад уже не повернулися... Дуже важко відновитися самому та знайти духовних сил, щоб сказати хлопцям якесь добре слово підбадьорення. Можливо, хтось "у тилу" втомився від війни чи від життєвих негараздів і не знає, де шукати підтримку. То скажу, де її шукаю я, коли говорити немає сил і ніщо не заспокоює...

Привіт усім, друзі!

Хочу поділитися з вами нещодавно пережитим. Як ви знаєте, я знаходжусь у війську, на передовій, де йдуть активні бойові дії. Але трапилося так, що мав можливість виїхати у місто за 30-40 кілометрів від лінії фронту. І я потрапив ніби в зовсім інший вимір, інший світ!

Вітаю Вас, моя дорога церква!!!

Перебуваючи у Збройних силах України, починаючи вже з перших днів військового навчання, я міркував і запитував у Бога, як Він може використовувати мене для Своїх цілей?

Привіт вам усім, дорогі брати та сестри. Мав роздуми над питанням, яке мені задали побратими, дізнавшись, що я християнин. Чи дозволяє мені моя віра брати до рук зброю?

П'ятниця, 10 червня 2022 13:41

Сергій: війна на власні очі

Вітаю вас, брати та сестри. Мене звати Сергій, мені 33 роки. Хочу поділитися з вами переживаннями та змінами, які прийшли в моє життя після 24.02.2022 р. Прийшла війна в нашу країну, змінивши кожного з нас. Мене призвали стати на захист нашої країни, і переді мною постало складне запитання — як діяти, особливо коли ти християнин. Брати зброю чи не брати? Що робити, коли ворог нищить наші будинки, наших людей, нашу землю...?