Форма і суть — яка між ними різниця? Суть — це наповнення, зміст якогось явища, а форма — те, що дозволяє досягти суті. Простий приклад — пляшка з рідиною. Наповнення (суть) — рідина, а форма — це сама пляшка, те що дозволяє втримати рідину в одному місці.
Як це торкається церкви та служіння? В церкві також є суть і є форма. Суть церкви полягає в трьох речах (Дії 2:46-47): Поклоніння, Спілкування, Благовістя (і ці речі тісно пов'язані між собою). А форма — це те, яким чином ми досягаємо суті. Поклоніння може реалізовуватись за допомогою хорового, загального співу або групи прославлення. Спілкування може досягатись за допомогою загального зібрання, малих груп, вечері любові та інше. Благовістя може бути також різним: особисте свідчення, велика євангелізація, дитячі християнські табори і т.п.
До чого це все? Проблема в тому, що людина схильна концентрувати увагу на формі та надавати їй дуже великого значення. Але ж форма може мінятися, головне щоб не втрачалась суть явища. Якщо форма перестає виконувати покладену на неї функцію — її потрібно змінювати, і це нормально. На жаль, надаючи формі першочергового значення, ми часто готові «воювати» за неї, замість того, щоб зрозуміти важливість суті та багатства форм, за допомогою яких можна цю суть досягати.
Наприклад, ми можемо сперечатись в якому положенні нам потрібно молитись після проповіді — на колінах чи стоячи. Але сперечаючись про форму, ми можемо забути, що головніше суть — наше спільне звернення до Господа. І в такому випадку ми розуміємо, що обидві ці форми відповідають суті. Інший приклад — благовістя та проповідь Євангелії. Форми можуть бути різні, але головне, щоб не втрачалася суть Доброї звістки.
Христос дає нам дуже гарний приклад у цьому. Для досягнення Своїх цілей Він користувався і методом індивідуального спілкування (Никодим, самарянка), проповідував тисячам народу, працював в маленькій групі (Петро, Іван, Яків). Навіть зцілював Ісус кожного разу по різному. В той час Він доволі часто порушував встановлені форми та традиції, за що на Нього часто нарікали та навіть хотіли вбити. Як у випадку зцілення в «святий день» — суботу. Ісус наголосив лицемірним фарисеям, що субота — це лише форма, але суть — це близькість із Богом (Мк.2:23-28).
Отже, будемо пам'ятати та намагатись не втрачати наш фокус з головного — суті того, що таке є церква і навіщо вона існує. Та слідкувати за тим, щоб форми служіння, які ми обираємо, слугували для реалізації волі Божої.