Лінія фронту та спокійне місто — це інші виміри, які нагадують про Царство Боже

Лінія фронту та спокійне місто — це інші виміри, які нагадують про Царство Боже

Привіт усім, друзі!

Хочу поділитися з вами нещодавно пережитим. Як ви знаєте, я знаходжусь у війську, на передовій, де йдуть активні бойові дії. Але трапилося так, що мав можливість виїхати у місто за 30-40 кілометрів від лінії фронту. І я потрапив ніби в зовсім інший вимір, інший світ!

Ось тільки що ти був під обстрілами, ховався в окопі від вибухів, а зараз ти в місті, де люди живуть так, ніби зовсім поряд нічого страшного не відбувається!!!

Щойно ти чув свист пролітаючих снарядів, відчував поряд їхні розриви, а тепер сидиш на лавочці та спостерігаєш, як спокійно в людей йде життя, а про війну інколи нагадує звук тривожної сирени…

Це існування ніби двох зовсім різних паралельних світів мене неймовірно вразило. Буцімто я потрапив у якусь подвійну реальність, про яку раніше можна було почитати тільки у фантастичних книжках або побачити в кіно!

І я одразу згадав про Царство Боже. Та про людей, які в нього зовсім не вірять, або не замислюються, як воно впливає на їхнє життя. Людина займається своїми буденними справами, працює, вчиться, спілкується з іншими. І не вірить у потойбічний світ, не думає про духовну реальність, де відбувається війна світла і темряви, боротьба добра і зла, де царює Господь, і Дух Святий промовляє до людської душі та чекає від неї відповіді.

На жаль, більшість людей вважає, що існує тільки одна реальність, яку вони бачать на власні очі, та не вірять в існування духовного світу, про який ми читаємо в Біблії. Боже Слово для них звучать як фантастична повість, проте ми, християни, знаємо, що це не фантастика, а реальність…

Об'явлення 21:2-4: "І я, Іван, бачив місто святе, Новий Єрусалим, що сходив із неба від Бога, що був приготований, як невіста, прикрашена для чоловіка свого. І почув я гучний голос із престолу, який кликав: Оце оселя Бога з людьми, і Він житиме з ними! Вони будуть народом Його, і Сам Бог буде з ними, і Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре, і не буде вже смерти - ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде, бо перше минулося!"